Благодійний фонд «Дітям Нікополя» є одним з найвідоміших у нашому місті. Починаючи з 2011 року він допомагає важкохворим дітям, а також дорослим. З початком війни коло осіб, кому допомагає фонд, значно розширилося.

Нещодавно директор БФ «Дітям Нікополя» Маргарита Горбаненко розповіла NikopolART, як змінилася їх робота за останні 12 місяців.

– Маргарито Миколаївно, я пам’ятаю, що на 24 лютого минулого року, попри чутки про початок війни, у Вас був запланований щорічний благодійний концерт. Розкажіть, будь ласка, як проходила підготовка до нього?

-Так, на 24 лютого 2022 року ми готували щорічний благодійний концерт «Жити завтра». Уже в повітрі літало передчуття біди та небезпеки, але ми готувались. Підготовка була дуже складна, загострились почуття національної приналежності. Вже була якась відраза до всього, що мало дотик до руСького миру. Але ми впорались, виправили те, що вважали неприйнятним і з нетерпінням чекали на зустріч з нашими благодійниками.

«Росія вторглася в Україну. Війна»

– Чогось вночі на 24 лютого у мене залишився працювати телевізор. Серед ночі я відкрила очі та побачила на екрані суцільний вогонь та стрічку внизу «Росія вторглася в Україну. Війна». Це було жахливо. Перше, що ми зробили на ранок, то був допис про те, що за таких умов ніхто не буде проводити благодійного концерту і попросили всіх, хто купив квитки зберегти їх на наш майбутній «Концерт Перемоги». Чогось не вірилось, що це буде так довго і так важко.

– Як Ви прийняли рішення працювати під час війни?

– Першою моєю думкою було – куди евакуйовувати фонд, його техніку, документи. А потім я зателефонувала Людмилі Яремчук (військовий волонтер з 2014 року). Кажу, пані Людмило, що будемо робити? А вона відповідає- млинці. Після цих млинців я остаточно опанувала себе. Зрозуміла, що потрібен наш дванадцятирічний досвід в благодійності, наш неймовірний офіс, мої незламні дівчата бухгалтер – Олена Кирпа, та керівниця проєктів – Марія Мельникова, волонтер Оксана Дронь.

Майже всі донати з призначенням платежу «Слава Україні!»

– Після дводенної оцінки того, що відбувається, та з чим ми стикнулись 24 лютого о четвертій годині ранку, наш фонд відкрив свої двері 27 лютого. За два місяці до початку війни, у грудні 2021 року, ми тільки переїхали до нового просторого офісу. У ньому мріяли проводити не тільки заходи, пов’язані з роботою у сфері медицини, а й освітні та культурні проєкти. Все змінилось водночас. Першим документом вранці 27 лютого був наказ про те, що фонд активно включається в роботу на допомогу воїнам ЗСУ.
З того часу, нам вдалося реалізували безліч проєктів. На рахунок фонду надходили донати з Америки та Німеччини, Італії, Ізраїлю, Польщі. Перераховували кошти громадяни України й громадяни інших держав. Майже всі з призначенням платежу «Слава Україні!». Ми закуповували ліки, тканини, плівку, квадрокоптери, рації, тепловізори. Зараз просто неможливо швидко згадати все те, що проходило через наші руки, через наші рахунки. Те, що перетворювалось з тканини на футболки, панами, балаклави, з плівки на захист від дощу… Скільки сотень баночок кави, «Мівіни», чи енергетичних батончиків порадувало наших хлопців далеко від домівки.

– Весною минулого року до нашого міста почали приїжджали переселенці. Чи надавали ви їм допомогу?

– Так, до Нікополя люди почали прибувати з окупованих територій у квітні-травні. Відразу наш фонд взяв на себе функцію такого собі колцентру. До нього надходила інформація про потреби в житлі для ВПО, та тих, хто пропонує своє житло людям. Потроху друзі та колеги з благодійних фондів стали надсилати гуманітарну допомогу тим, хто втратив своє житло, вимушено виїхав з рідної домівки.

– З якими благодійними фондами, організаціями ви зараз співпрацюєте?

– Це найпотужніші українські фонди, з якими у нас дуже давні стосунки по роботі у сфері охорони здоров’я. А саме: фонд «Запорука» з Києва (керівник Наталя Оніпко), фонд «Крила Надії» зі Львова (керівник Наталя Ліпська), фонд «Скарбниця Надії» з Рівного (керівник Мар’яна Рева), фонд «Помогаєм» з Дніпра (засновник отець Андрій Пінчук).

Дуже важким виявився процес доставляння та відвантаження гуманітарної допомоги в Нікополь. Але тут на допомогу знов неодноразово приходили наші давні друзі -«Інтерпайп Нікотьюб» Лія Назаренко, Надія Борисова та трубне підприємство «Сентравіс» Надія Бойко, волонтер Руслан Німченко. З їх допомогою ми вирішували навіть найскладніші задачі, і ми користувались їх можливостями та ресурсом, щоб допомагати нікопольцям та людям, які обрали Нікополь.

Не стала байдужою до подій в нашому місті і родина Крістофа Райви, благодійника, який, на жаль, пішов з життя в березні 2022 року. Від них ми отримали неоціненну допомогу. Завдяки чому наш фонд єдиний в місті, хто допомагає дорослим та дітям придбати дорогі ліки, оплатити операції та інші медичні потреби.

– Яким верствам населення, ваш фонд допомагає під час війни?

– До 12 липня ми опрацьовували потреби людей, які просто втрачали фізичне та психічне здоров’я через війну.

У людей загострились захворювання, дуже багато стало діагнозів інфаркт, інсульт, побільшало звернень щодо лікування онкопатологій. Ми раділи разом з переселенцем з Енергодара, якого наші лікарі швидкої двічі дістали з того світу. Він одужав. Ми подружились з пані Аллою, її донькою та алабайкою Фантою, які приїхали з Маріуполя. Допомагали маленькій родині з Бахмута – Лєрі і її мамі. Мама одужала. Але, на жаль, обстріли Нікопольщини змусили більшість тих, хто вже раз втікав від скажених снарядів, виїхати вглиб країни чи за кордон.

– Чи є зараз у Вашому фонді зараз термінові збори?

– Наразі ми відкрили збір коштів на витратні матеріали для забезпечення роботи інсулінової помпи маленькому мешканцю Нікополя Михайлику Чабаненко (детальніше про цей збір читайте за посиланням – ред.)

Кому допомагає БФ «Дітям Нікополя» під час війни

Маргарита Миколаївна говорить, що зараз фонд менше надає допомоги дітям ніж у мирний час. Зараз вони більше допомагають важкохворим дорослим. Проте діти таки залишаються в Нікополі. Іноді вони з батьками повертаються з закордону, оскільки дуже втомились жити далеко від рідної домівки.

– А як вплинули ворожі обстріли на роботу БФ «Дітям Нікополя»?

– Навіть обстріли не змусили нас зачинити свої двері. Ми просто не могли зробити цього. Колись я разом з дівчатами зрозуміли, що вранці люди забігають до нас, щоб впевнитись: ми на місці – значить все в порядку.

 – Нещодавно ви побували в одному з сіл району та передали дітям подарунки від Каті Осадчої та Дмитра Монатіка. Розкажіть, будь ласка, про досвід роботи з зірками такого рівня?

– Постійні артобстріли нашого міста спонукали багатьох зіркових людей відгукнулися на допомогу Нікополю. Одними з них стали телеведуча Катерина Осадча та співак Дмитро Монатік. Вони ініціювали збір коштів в рамках проєкту «Help Nikopol» та безпосередньо спонсорували допомогу сім’ям з дітьми. Як виявилось, найкращими та найпатріотичнішими є наші діти. Діти плетуть жовто-блакитні стрічки, роблять окопні свічки, обереги, збирають кошти на ліки та інше. Щоб підкреслити значущість вчинків дітвори, та їх вклад в справу Перемоги, ми, за допомогою наших зіркових друзів та колег з фонду «Твоя опора», трохи заохотили дітей подарунками – новенькими павербанками. Першими отримувачами стали діти, які виготовляють в школі мистецтв нашого міста обереги для ЗСУ. Наступного разу ми завітали до Чкаловської територіальної громади. Там діти, під керівництвом своєї вчительки Тетяни Батури виготовляють окопні свічки.

– Як ви плануєте відсвяткувати перемогу?

– Обов’язково буде концерт. Це буде і радість, і сум, і досвід. Це будуть найтепліші зустрічі та найщиріші слова. Все це буде, бо нащадків козаків Нікопольщини неможливо побороти! Тож підтримуємо один одного в біді та скруті, допомагаємо подолати хвороби, надаємо допомогу нужденним та постраждалим! І все буде Україна!

Автор: Марина Щученко

Джерело: nikopol-art.com.ua