Коли мене оглянули чергові лікарі, то провели до пологової зали. Ще на початку вони встановили, що плід великий. Під час пологів я відчула, щось не гаразд, тому просила зробити розріз або кесарів розтин, та лікар сказав, що все буде добре. В процесі пологів, щось трапилось в результаті чого моя дитина за словами лікарів почала захлинатись водами, дуже тривалий час дитина не могла народитись, не виходила, один лікар з великою силою давив мені на живіт, видавлюючи дитину. Я відчувала нестерпний біль, мені в грубій формі робили зауваження, щоб я не кричала, якщо я вирішила завести дитину. Коли з’явилась голівочка дитини також тривалий час один лікар з великою силою видавлював її, а інший тягнув та крутив за голівку дитини. Після такого довгого і нестерпного знущання втрачала свідомість, мне обливали водою. Випадково зайшла медичний працівник (колишня акушерка) з першого поверху, підійшла до мене, повернула дитинку і та вийшла. У мене було багато розривів, зашивали довго у кілька заходів без знеболюючого. Потім я втратила свідомість. Прийшла до тями, до хірургічної зали. В результаті усіх вищезазначених подій моїй новонародженій дитині було завдано істотної шкода здоров’ю, а саме: важкої асфіксії при народженні, судорожний синдром, синдром меконіальної аспірації, персистируюча легенева гіпертензія новонароджених можливе ушкодження шийного хребця в результаті чого вона на разі знаходилася у вкрай важкому стані на межі життя та смерті, підключений до апарату штучного дихання, у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених в КЗ Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні Ми їїздили до моєї дитинки у лікарню в м. Дніпропетровськ кожного дня. Я також отримала серйозні проблеми зі здоров’ям у зв’язку з сильною кровотечею та багатьох розривів, було проведено складну операцію та переливання донорської крові (було здано кров 21 донора). Відразу ж було закуплено ліків на мене та дитину приблизно на 4 тис. грн.. Потім через день їздили до Дніпропетровської дитячої лікарні в реанімацію до синочка, він майже 1,5 місяці перебував у штучній комі та кожного разу витрачали тисячі гривень на дорогі ліки та дорогу. Не уявляю, якби й надалі ми змогли рятувати нашу дитинку, якби вчасно не надійшла так необхідна величезна допомога на ліки від Благодійного фонду «ДІТЯМ НІКОПОЛЯ». На даний момент мій синочок Сашенька йде на одужання, результати обстежень кожного разу покращуються, хоча ще на ліках та інгаляціях, необхідно проводити реабілітаційні заходи та з Божою допомогою все буде добре та й світ не без добрих людей. Від щирого серця дякую та низький уклін Маргариті Миколаївні Горбаненко та всім людям за співпрацю, надану допомогу, які не були байдужі до мого нещастя. Навіть не уявляю як можна віддячити всім людям, які роблять таку священну справу за високе служіння обраній справі, самовідданість, добро, яке Ви сієте і щедрість душі, за врятованих дітей, надію на життя та бути здоровими. Бажаю здоров’я, наснаги, благополуччя та успіхів у такій важливій справі, нехай Господь Бог оберігає Ваші сім’ї та всіх земних благ. Последнюю строку маминого обращения я хочу адресовать всем сотрудникам фонда, которые бескорыстно и самоотверженно трудяться, чтобы наши дети были живы и счастливы: Марина Шаповал, Оксана Дронь, Алла Тимошенко, Алексей и Елена Кирпа, Денис Портной, Татьяна Пригоровская, Ирина Лагутина, Оксана Агеева, Наталья Литвинова, Елена Полякова, Юлия Бугаева, Протоиерей Игорь Мельников Примите благодарность и от наших подопечных и от меня лично, так как наш с Вами труд высоко оценен наградой Днепропетровской облдержадминистрации: «За заслуги перед Днепропетровщиной». Это наша с вами награда и стимул работать еще больше и самоотверженней.