Наша перша зустріч була саме такою - теплою, затишною, ніби вдома, серед рідних людей. Ми говорили про непросте життя, про біль, який часто залишається за зачиненими дверима. Адже скільки горя переживає людина, яка доглядає за хворим рідним… Скільки втоми, тривоги, безсонних ночей і невисловлених переживань. А скільки болю проходить сама хвора людина… Ми плакали. Обіймалися. Слухали одне одного. І навіть спробували знайти щось прекрасне в буденності - те, що раптом привернуло нашу увагу, зігріло душу й змусило посміхнутися.

Бо навіть серед великого болю життя залишає нам маленькі острівці світла. І так важливо навчитися їх помічати. Час минув непомітно. І ми точно знали: вони пройшли недаремно. Бо іноді для зцілення не потрібні гучні слова чи готові відповіді. Іноді достатньо, щоб тебе вислухали, зрозуміли, обійняли й дали відчути, що ти не сам.

Проєкт "Підтримка поруч" реалізується у межах програми EMPOWER, що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом та реалізується GIZ Ukraine.