І хмари й сонечко - такий дизайн ми вибрали для нового сайту благодійного фонду «Дітям Нікополя».
Саме так відбувається з нами, коли в родину приходить біда і життя стає схожим на суцільні хмари, але сонячне світло в змозі перебороти найгустіший морок і дати надію на перемогу над хворобою.
Життя хворої дитини продовжується з рідною мамою та татком, з улюбленими іграшками та велосипедом, з чотирилапим вірним другом та з великою кількістю небайдужих людей навколо, яких об’єднала потреба допомагати іншим.
Допомога іншим це - сенс життя та основа на якій тримається світ. Той, хто вибрав для себе такі цінності долучились до нас продовж 13 років, що існує фонд.
Продовж 13 років, завдяки нашому другу та помічнику, автору та адміну нашого першого сайту Денису Портному ми мали ресурс, який на цей час виконав свою функцію.
Завдяки йому ми мали змогу:
* залучити до співпраці понад 1000 волонтерів та благодійників,
* надати допомогу більше ніж 583 особам,
* залучити на благодійність понад 6,8 мільйона гривень.
Ми формували запити, шукали можливості, партнерились та звітували за свою роботу. І завжди намагались тримати той баланс, при якому ти ефективно та якісно працюєш, але не мозолиш очі своїми досягненнями.
Детально звітуєш перед донорами та благодійниками, але не вихваляєшся досягненнями, які по праву належать спільноті благодійників. І справа навіть не у звітах і не у наповненні сайту контентом, який привертає увагу та підвищує довіру до благодійників, а у повазі до тих, хто жертвує кошти! Вони – не гаманці, роль яких починається і закінчується переданими грошима, а повноцінні співучасники, і мають право знати подробиці про перебіг процесів, у яких беруть участь.
Тож ми перегорнули нову сторінку життя нашого фонду, багато чого змінили, багато чому навчилися, та продовжуємо навчатись. Попереду нові проєкти, нові цілі, високо піднята планка нових амбітних планів, які направлені вже на системне розв'язування теперішніх проблем у сфері охорони здоров’я нашого міста та соціальній сфері.
У багатьох, знайомих з історією фонду, буде питання: де поділась Валерія? Дівчинка, з якої все почалось.
А відповідь одночасно проста і складна. Вона в тому, що йдуть роки. Вже пройшло 15 років. Якою Валерія могла бути? Як виглядати?
Тому тепер це загальний образ і вона від нині сидить на високому березі зі своїм вірним другом…І не важливо скільки їй років : сімнадцять чи п’ять, чи три. Хлопчик це чи дівчинка. Чи вона Валерія, чи Олександра, чи Даринка, чи Іванко. Вона живе у Нікополі й чекає на Вашу допомогу!
Поділіться новиною в соц. мережах:
Творімо добро разом! Підтримайте БФ “Дітям Нікополя”
Допомогти